Порода свиней Українська Степова Біла

Порода свиней Українська Степова Біла

Українська степова біла – порода, універсального напряму продуктивності. Тварини мають високу резистентність і чудово адаптовані до умов посушливого півдня України. Для них властиві засвоюваність кормів, небагатих живильними речовинами, і невибагливість до умов утримання. Вони грубіші порівняно з чистокровними великими білими свинями, а по стабільності в умовах посушливого півдня України перевершують останніх.

Читайте также: Обзор наушников беспроводных Microlab T969BT

Необхідність створення породи була обумовлена ​​тим, що в степовій, посушливій частині України з вельми сприятливими для розвитку свинарства умовами воно залишалося, вкрай відсталим. Тварини зарубіжних культурних порід погано пристосовувалися тут, місцеві ж свині були пізньостиглими.

М. Ф. Іванов поставив завдання – отримати таку породу, яка мала б продуктивністю культурних порід, а по витривалості і пристосованості до умов півдня України не поступалася б місцевим свиням.

Порода українська степова біла була виведена шляхом відтворювального схрещування місцевих з кнурами великої білої породи, причому у винятково короткий термін – з 1926 по 1934 р.

Жива маса кнурів

Жива маса кнурів Української Степовий Білій породи, становить 335-345 кг (max. – 423 кг), довжина тулуба в середньому – 180 см (max. – 215), у свиноматок – відповідно 230-255 кг (max. – 368), 167см (max. – 186). Кнури відрізняються високою відтвореної здатністю, а матки мають багатоплідність 12-19 поросят на один опорос, молочність – 54-60 і більше кілограмів.

За результатами цієї роботи М. Ф. Іванов запропонував методику виведення нових порід, яка в значній мірі сприяла успіху процесу породоутворення в нашій країні. Основні положення цієї методики наступні.

Отримання і накопичення достатнього поголів’я помесного молодняка бажаного типу шляхом схрещування місцевих маток і кращих маток з помісей першого покоління з виробниками культурного породи при одночасній суворої бракування всіх тих тварин, які не відповідають поставленій меті.

Закріплення спадковості кращих помісних тварин другого покоління шляхом розведення в собі із застосуванням спорідненого спаровування і суворої бракування.

Використання для подальшого вдосконалення породи кращих кнурів і маток з створених неспоріднених груп.

Цілеспрямований підбір для закріплення бажаних якостей.

Вирощування племінного молодняку ​​на повноцінних, типових для даної зони раціонах.

Родоначальник української степової білої породи

Родоначальником української степової білої породи став хряк Асканій I. Він був отриманий від помісної матки № 230 і кнура Самсона 15. Асканій I відрізнявся дуже міцною конституцією, хорошим статурою і розвитком: довжина його тулуба була 186 см, обхват грудей за лопатками – 173 см, жива вага – 375 кг. При такому підборі в другому поколінні були отримані близькоспоріднені тварини. Щоб уникнути в подальшому родинних спаровувань, М. Ф. Іванов створив всередині лінії маткові сімейства. Хряков з одного сімейства спаровував з матками іншого, але такого ж бажаного типу.

За період з 1926 по 1934 р М. Ф. Іванов вивів три лінії кнурів і 10 сімейств маток, які і послужили основою для апробації нової породи. Після смерті М. Ф. Іванова роботу по вдосконаленню української степової білої породи, виведенню закладених і нових ліній і родин успішно проводив Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова під керівництвом академіка ВАСГНІЛ Л. К. гребеня.

Тип тварин української степової білої породи відрізняється від типу свиней великої білої породи. Голова у них середньої величини із злегка увігнутим профілем; вуха великі, кілька нависають на очі; кістяк потужний; тулуб глибоке і широке; окости добре виконані; ноги міцні; шкіра щільна, щетина густа, масть біла. За розвитком і продуктивності тварини української степової білої породи майже не відрізняються від тварин великої білої породи: жива вага кнурів – 300-340 кг, маток – 210-230 кг, багатоплідність – 11-12 поросят, молочність – 70-80 кг. Відгодівельні якості (за даними державного породовипробування) наступні: середньодобовий приріст -701 г, витрати корму на 1 кг приросту – 4,12 кормових одиниць, живої ваги 100 кг досягають за 192 дня.

М’ясні якості

У племзаводі «Сиваський» за період контрольного відгодівлі в 1970 р підсвинки досягли живої ваги 95 кг у віці 186 днів, середньодобовий приріст їх склав 692 г, а витрата корму на 1 кг приросту – 4,29 кормових одиниць М’ясні якості цих цілком задовільні. Площа м’язового вічка становить 29,3 см, товщина шпику – 2,7 см. Нащадки деяких кнурів мають ще більш високі показники. Так, у нащадків кнура Мирного 707 середньодобовий приріст за період відгодівлі був 731 г, витрати корму на 1 кг приросту склав всього лише 3,71 кормових одиниць, живої ваги 95 кг вони досягли у віці 6 місяців.

Окремі кнури цієї породи досягають ваги 400 кг і більше. Наприклад, хряк Боєць 899 у віці 29 місяців мав жива вага 415 кг при довжині тулуба 190 см і обхваті грудей за лопатками 182 см.

Свиноматка Культура 460 важила 285 кг, довжина тулуба – 172 см, багатоплідність – 12 поросят, молочність – 76 кг.

Порода широко використовується в товарних господарствах для промислового схрещування. Академік Л. К. Гребень використовував її при виведенні нової породи – української степової рябої.

Подальше вдосконалення української степової білої породи полягає в поліпшенні м’ясних якостей і підвищенні їх скоростиглості.

• Порода свиней біла українська
• Украiнська степова бiла порода свиней в украiнi